QPM vs Linear: «Issue tracking мертвий», – сказав CEO Linear. Ми згодні. Висновки – різні

У березні 2026 року сталося рідкісне: конкурент сформулював нашу думку краще за нас. Представляючи AI-агента, CEO і співзасновник Linear Каррі Саарінен оголосив: «issue tracking мертвий».

Він має рацію. Трекінг задач – фіксація того, що треба зробити і хто це робить – перестав бути цінністю сам по собі. Питання лише в тому, що приходить йому на зміну. І тут Linear і QPM дають дві принципово різні відповіді.

Відповідь Linear: прискорити виконання. Агенти, які створюють задачі з обговорень, пишуть код, відповідають на питання про кодову базу. Робота має рухатися швидше.

Відповідь QPM: зробити доставку розрахованою. Детермінований алгоритм, який каже, коли робота буде готова – з урахуванням людей, навичок, рев'ю і залежностей. Робота має бути передбачуваною.

Це не «хто кращий». Це два різні майбутні. Розберемо обидва чесно.

Що Linear побудував у 2026 – і це вражає

Віддамо належне: Linear не приклеїв чат-бота до трекера, а перебудовує сам робочий простір під агентів. Linear Agent працює у веб-, мобільному і десктопному застосунку та як плагін для Slack, Teams і Zendesk – можна написати «створи задачі з цього обговорення і признач на мене», і він створить. Agent підтримує Skills – збережені воркфлоу для типових операцій – і Automations, які запускаються автоматично при створенні задач. 

Далі – більше. З травня 2026 Agent читає вашу кодову базу і відповідає на питання прямо з коду, а Diffs переносить код-рев'ю всередину Linear, щоб рев'ю жило поруч з усім продуктовим контекстом. Платформа будується для роботи зі сторонніми AI-агентами на кшталт Cursor чи Devin, яким можна призначати технічні задачі прямо з Linear-задачі.

Логіка Linear чесна: коли виконання прискорюється, вузьке місце зсувається до судження – вирішити, що саме будувати і куди спрямувати час, увагу і токени команди.

Для інженерної команди, яка вже експериментує з коду-агентами, це найпослідовніша ставка на ринку.

Три питання, на які Linear не відповідає – свідомо

Філософія Linear не змінилася з часів «The Linear Method»: робити одне і робити ідеально. Тому три речі відсутні не через недоробку – через принцип. Але агентна ера робить кожну з них гострішою, а не м'якшою.

«Коли це буде готово?»

Linear прискорює виконання, але не рахує терміни. Дата в Linear – це те, що ви поставили руками, а cycle показує, що встигли. Парадокс агентної ери: що швидше агенти закривають кодові задачі, то очевидніше, що дедлайн тримають не вони – а люди. Арт, рев'ю, QA, крос-дисциплінні залежності. Агент напише код за хвилини – але хто і коли перевірить, змерджить, протестує і намалює до нього інтерфейс?

QPM рахує саме це: підключаєте задачі до ітерації – отримуєте дату завершення з урахуванням навичок, доступності, всіх стадій Review Flow і буферів на критичному шляху. З поясненням, де вузьке місце.

«Хто з 60 людей має це робити?»

Product Intelligence у Linear підказує виконавця нової задачі на основі того, хто виправляв схожі раніше. Для однорідної інженерної команди – достатньо. Але в команді, де є сеньйорність, спеціалізації і крос-дисциплінні ролі, «хто робив схоже» – не те саме, що «хто оптимальний зараз». 

У QPM skill graph – обчислювальна логіка: призначення за навичками, рівнем і поточним навантаженням, з поясненням вибору. І з підсвічуванням кадрових гепів до старту: задача вимагає навички, якої немає ні в кого; рев'юер має бути рівнем вище, а такого немає; на напрямку одна людина і жодного рев'юера.

«Що з рештою компанії?»

Linear – engineering-first за дизайном: він погано підходить як загальний інструмент для маркетингу, дизайну, операцій чи юристів, і не має вбудованої документації рівня Confluence або Notion. Художник, аніматор, геймдизайнер чи маркетолог у Linear – гість у чужому домі. А Diffs і Code Intelligence, якими Linear підсилює рев'ю, працюють лише для коду: рев'ю арту, білдів, документів чи маркетингових матеріалів у цій моделі не існує.

У QPM Review Flow – універсальний механізм: багатоетапне рев'ю з виконавцями за роллю чи кваліфікацією і часом на кожен етап працює однаково для коду, арту, QA і будь-якого іншого результату – і входить у розрахунок дати.

Що QPM робить інакше – коротко

Автопланування з перерахунком. Зміна вхідних – лікарняний, нова задача, зміщена оцінка – миттєво перебудовує план і дати ітерацій.

Skill graph. Призначення за навичками і рівнем конкретних людей, а не за схожістю з минулими задачами. Плюс аудит кадрових гепів на етапі планування.

Review Flow у розрахунку дати. Для будь-якого типу роботи, не лише коду.

Buffer Time Planning. Буфер лише на критичному шляху – коротший дедлайн за тієї ж надійності.

Gantt із Simulation mode. Перевірка навантаження ітерації до старту.

Мультипроектність нативно. Кілька тайтлів, DLC і прототип – в одному просторі, з спільним пулом людей.

QPM vs Linear: пряме порівняння

Як обрати

Linear – правильний вибір, якщо ви інженерна команда, яка робить один продукт, вже працює з коду-агентами і хоче робочий простір, побудований під це майбутнє. Швидкість виконання, найкращий UX на ринку, найпослідовніша агентна стратегія – тут Linear поза конкуренцією.

QPM – правильний вибір, якщо ваша команда ширша за інженерію, проектів більше за один, а дедлайн вимагає розрахунку, а не швидкості. Ігрові студії з артом і QA, продуктові компанії з кількома напрямками, аутсорс із контрактними датами – тут потрібна не агентна екзекуція, а розрахована доставка.

Коротко: Linear робить виконання швидшим. QPM робить доставку розрахованою.

Насправді це найкраща пара в усій серії порівнянь

І ось що цікаво: з усіх інструментів, з якими ми порівнювали QPM, Linear – найприродніший партнер, а не конкурент. Інженери живуть у Linear з агентами і Diffs – а продюсер планує все виробництво в QPM: терміни, навички, рев'ю арту і QA, мультипроектну картину. Два інструменти, кожен з яких свідомо не робить роботу іншого.

«Issue tracking мертвий» – так. Але його спадщину поділили двоє: Linear забрав швидкість, QPM – передбачуваність.